м'ятний чмих

Побачило світ нове число Заходу-Сходу. Для моїх обкладинкових спроб щедро надала свою роботу “Пристрасті на книжковій полиці” чудова Олена Левська, за що їй велика подяка. Цікавинки номеру: чотири переклади “Помаранча” Костянтина Москальця, вірші Катріни Хаддад і Вікторії Осташ, уривок з англійського перекладу “Сарабанди банди Сари” Лариси Денисенко, Галина Посвятовська і Розе Ауслєндер українською та іще багато різного і хорошого.

А ось тут можна прочитати кілька моїх віршів. Далі один з них.

Вівчар

загорнувшись у теплу шерсть
огорнувшись важким мурколивим кожухом
у повній темряві закритих очей
грає на сопілку
виграє на сопілці сумну мелодію вологого осіннього ранку
такого
коли у повітрі висять краплини води
коли водяний пил сідає на вії
коли запах води сідає в легенях
коли не пьють – просто глибоко дихають, бо повіря усуціль – краплини води

сопілкова мелодія витікає з-під пальців і лине
понад травою, що уже травою не пахне, і лине
попід…

View original post 175 more words

4 thoughts on “новий Захід-Схід

  1. Доброго дня! Незнаю як написати повідомлення, тому залишу тут коментар.
    Мене звати Оля, а є пластункою зі Львова.
    Працюю зараз над пластовим співаником і, власне, хочу вкласти туди пісні Вашого авторства.
    Ідея співаника полягає в тому, що перед кожною піснею ми подаємо коротку передмову її написання. Чи могли би Ви поділитись з нами історіями цих пісень:
    • Рання рана любов…
    • Вона
    • Oh my dear Ukraine
    • Треба встати й вийти
    • Остання зима

    1. Олю,
      дякую за увагу до моєї творчості!
      Мені дуже прикро, але я нічим не можу допомогти; одне, що й так завалений різними нагальними роботами, а друге – і головніше – що названі Вами пісні не мають за собою якоїсь конкретної історії; просто береться гітара – і складається пісня під той або інший настрій.
      З повагою –
      Кость.

Comments are now closed.