Побачило світ нове число Заходу-Сходу. Для моїх обкладинкових спроб щедро надала свою роботу “Пристрасті на книжковій полиці” чудова Олена Левська, за що їй велика подяка. Цікавинки номеру: чотири переклади “Помаранча” Костянтина Москальця, вірші Катріни Хаддад і Вікторії Осташ, уривок з англійського перекладу “Сарабанди банди Сари” Лариси Денисенко, Галина Посвятовська і Розе Ауслєндер українською та іще багато різного і хорошого.
А ось тут можна прочитати кілька моїх віршів. Далі один з них.
Вівчар
загорнувшись у теплу шерсть
огорнувшись важким мурколивим кожухом
у повній темряві закритих очей
грає на сопілку
виграє на сопілці сумну мелодію вологого осіннього ранку
такого
коли у повітрі висять краплини води
коли водяний пил сідає на вії
коли запах води сідає в легенях
коли не пьють – просто глибоко дихають, бо повіря усуціль – краплини води
сопілкова мелодія витікає з-під пальців і лине
понад травою, що уже травою не пахне, і лине
попід…
View original post 175 more words
Дякую за відповідь та Вашу творчість.
Прошу дуже!
Доброго дня! Незнаю як написати повідомлення, тому залишу тут коментар.
Мене звати Оля, а є пластункою зі Львова.
Працюю зараз над пластовим співаником і, власне, хочу вкласти туди пісні Вашого авторства.
Ідея співаника полягає в тому, що перед кожною піснею ми подаємо коротку передмову її написання. Чи могли би Ви поділитись з нами історіями цих пісень:
• Рання рана любов…
• Вона
• Oh my dear Ukraine
• Треба встати й вийти
• Остання зима
Олю,
дякую за увагу до моєї творчості!
Мені дуже прикро, але я нічим не можу допомогти; одне, що й так завалений різними нагальними роботами, а друге – і головніше – що названі Вами пісні не мають за собою якоїсь конкретної історії; просто береться гітара – і складається пісня під той або інший настрій.
З повагою –
Кость.