Вітер сади гойдає, милує, непокоїть.
Світлом холодним світить ве́рвиця під рукою.
Краплі доопадають, галки позамовкали,
Люди пішли додому, двері позамикали.
Наче й не жаль нічого в сутінках після зливи –
Сливи цвітуть і можна мокнути разом з ними.
Серед імли і піни є незворушні стіни –
Келія, трохи чаю в заварничку із Хіни.
Source: teamasters.blogspot.com
“We live in a more and more connected world and it’s not always easy to disconnect! Too many connections may also lead to lost time, so it’s important to nurture the good and the right ones.
There is one more connection I wish to mention in the relationship with tea: oneself. Preparing tea is actually never lonely if you use this moment to connect to oneself. Be here now”.
Костянтин Москалець 