Nicholas Carr| The Glass Cage: Automation and Us


 

 

Nicholas Carr writes about technology and culture. His latest book, “The Glass Cage,” asks:

What kind of world are we building for ourselves? That’s the question bestselling author Nicholas Carr tackles in this urgent, absorbing book on the human consequences of automation. At once a celebration of technology and a warning about its misuse, The Glass Cage will change the way you think about the tools you use every day.

With a characteristic blend of history and philosophy, poetry and science, Carr takes us on a journey from the work and early theory of Adam Smith and Alfred North Whitehead to the latest research into human attention, memory, and happiness, culminating in a moving meditation on how we can use technology to expand the human experience.

via Rough Type

Identity overload


See on Scoop.itЛітература

“With social media, the compelling opportunities for self-expression outstrip the supply of things we have to confidently say about ourselves,” writes Rob Horning. “The demand for self-expression o…

See on www.roughtype.com

ДЯКУЮ!


Наші твіттеряни – неймовірні просто!
Зворушений до глибини душі і безмежно всім вдячний.
Побачимось 🙂
А тим часом – у відповідь на сонячний #дзень – дисципліновано відповідаю #дзелень і хочу нагадати, що зосереджено п’ючи чашку зеленого чаю можна відвернути війну.

https://twitter.com/Shcherbyna_/status/437515261722501121

Несподівані гості


ira_oleksij_sensei

Детальніше про враження від візиту до мене можна прочитати у текстах самих гостей, тут і тут.

Три дні після висадки цього співучого десанту ходив і посміхався. Між іншим, Іра – єдина, з ким вдалося розвіртуалізуватися за 5 років перебування на Твіттері.

Але все одно вирішив прожити цей рік без соціальних мереж; тому  акаунта @tearosecell більше не існує і існувати не буде 🙂

“До тебе прийдуть тільки свої”, – сказано в “Келії Чайної Троянди”.

От вони і прийшли – мокрі до нитки, бо цілий день проблукали під зливою, шукаючи мене, юні, щасливі, світлі…

Найкрасивіша на світі листівка


sonja4na

…а сьогодні я отримав ось таку різдвяну листівку, ясна річ, найкрасивішу на білому світі, з дивовижно теплими, сонячними вітаннями та побажаннями.

Зразу видно, що то намальована Келія Чайної Троянди з калиною під вікном, повсюди лежать глибоченні сніги, в небі сяє молодесенький Місяць, а далі – ліси…

І чиїсь сліди – найпевніше, що то сенсей почалапав у Інтернет писати подяки своїй найуЛЮбленішій доні №1 на Твіттері, яка створила таке диво!

Щиро дякую, дорога Олюнько, гарного нового року (і джазу 😉 ), світла і шоколадок на кожному кроці, веселих свят – щодня!

Надзвичайно зворушений.