Вифлеєм

(Слова, музика, спів – Костянтин Москалець)

На шляху до Вифлеєму
Сніг засипав землю темну,
І на всю пустелю білу
Зірка перша мерехтіла.
Цілу ніч вона вела,
Де стаєнка є мала.
Там Пречиста Діва сина
Повивала, люляла.
Пастухи в сопілки грають
Сина Божого вітають.
Над вертепом, понад степом
Білі ангели кружляють.
Три царі зі Сходу йдуть
І дари свої несуть.
Поміж темряви густої
Бога-Світло віднайдуть.
Забере неситий Ірод
Ладан, золото і миро.
Але кожен по своєму,
Ми йдемо до Вифлеєму.
Під ногами сніг рипить,
Наша зірка мерехтить,
І безмежної любові
Може серце не вмістить…

William-Adolphe Bouguereau “Song of the Angels”

* * *

Став на паузу Вісконті

недодивлені дива –

впали сутінки бузкові

православного Різдва.

 

По коліна у болоті

три царі на Схід бредуть.

Ангел, мокрий і самотній,

джіпіесить їхню путь.

 

Як і перше, білі крила,

а під віями – імла.

Намальовано акрилом,

зверху лак, усі діла.

 

І двосічні зливи січня –

із нікуди у ніде.

На Майдані споконвічна

революція іде.

 

І царі безповоротно

розчиняються в юрбі.

…Зірко, ясна та холодна,

як я скучив о тобі.