Віктор Морозов: фото з Волдена


Щойно Віктор Морозов надіслав кілька фото з озера Волден.

хижа_торо_копія
Це так дивно – бачити речі і споруди, пов’язані з ім’ям Генрі Дейвіда Торо, про які зовсім недавно читав в есеї Олега Лишеги з ось цієї, останньої його книги:

Чи я можу похвалитися тим, що бачив флейту Генрі Торо?. Може, й так.. Груба, з великими отворами.. Але легка, бамбукова.. і ліжко.. де він спав.. у хатині над Волденом.. теж бамбукове.. І його надгробок у Конкорді.. заокруглена плитка з каменю чи сланцю.. заввишки, може, як долоня.. вкопана сторч у голу землю.. і єдиний напис на ній: Генрі..

IMG_0399

Я можу це промовляти всім.. може, й ти всього не бачила: бо це символи.. вони вже дозрілі і не бояться людського голосу.. Але інакше я не міг їх відчути.. живими..

IMG_0438

Усе це так, наче зустрічаєшся очима.
З Торо.
З Лишегою.
І з Морозовим, ясна річ..

Насправді ті стільці в келії Торо зовсім не порожні..

Замикання вод-2014


Води було замкнуто 17 вересня 2014 року.
Учасники: Віктор Морозов, Олег Лишега, Віктор Неборак, Кость Москалець.
Місце проведення: Келія Чайної Троянди, Батурин, Глухів, Новгород-Сіверський, Велике Устя.

Медитація в умовах війни


Mar'yana Svarnyk's avatarthinking and thoughtlessness

Про це мабуть слід було почати писати десь в грудні, але обставини склалися так, що банально не було часу, та й настрій був трохи не той, так що може якраз зараз і є вчасно… Я спробую написати серію how-to постів – про те як можна практично спробувати медитувати, крок за кроком.

Зразу дисклеймер, що все, що я казатиму, стосується лише одного-єдиного виду, чи методу медитації, який називається sahaja yoga або sahaja meditation. Більшість сучасних популярних на Заході медитаційних технік (крім, можливо, до якоїсь міри дзен-буддизму), суттєво відрізняються від цього виду, і щодо деяких з них ця різниця підтверджується результатами наукових досліджень, хоч, поки що, не дуже численних.

Ви може спитаєте, до чого тут війна?

Один чувак (російського походження, але останні роки працював на заході – в Америці і Італії) досліджував динаміку патернів мозкових хвиль (чи як це по-українськи називається?) при проходженні кількох стадій власне цієї медитації, і в одному з…

View original post Ще 819 слів

Перші крокуси Келії


SAM_0318

КРОКУСИ
Мамі

Весняна мжичка. Снігу вже нема,
І я сиджу у теплому покої,
Де крокуси у чарці із водою
Біліють від темна і до темна.

І любо пити ритуальний чай
До крокусів, до постатей в альбомі,
Фіксуючи краплини однотонні
І поволоку ніжну на очах.

Моя старенька мамо, певна річ,
Старáнно ритмізована омана
І шепітлива та прозора манна
Не приведуть тебе у глупу ніч,

Коли не буде місця для очей,
Коли ці квіти безпорадні згаснуть,
Коли я проклену надію власну,
І віру проклену, і що там ще…

Але надійде на світанку сон,
Легкий, немов пилок жовтогарячий,
І я побачу: ти, далека, плачеш,
Торкаючись до ран моїх перстом.

Несподівані гості


ira_oleksij_sensei

Детальніше про враження від візиту до мене можна прочитати у текстах самих гостей, тут і тут.

Три дні після висадки цього співучого десанту ходив і посміхався. Між іншим, Іра – єдина, з ким вдалося розвіртуалізуватися за 5 років перебування на Твіттері.

Але все одно вирішив прожити цей рік без соціальних мереж; тому  акаунта @tearosecell більше не існує і існувати не буде 🙂

“До тебе прийдуть тільки свої”, – сказано в “Келії Чайної Троянди”.

От вони і прийшли – мокрі до нитки, бо цілий день проблукали під зливою, шукаючи мене, юні, щасливі, світлі…